Увійти

Зареєструватися


П'ятниця, 17 березня 2017 22:08

Вечір історичної правди “Борець чи зрадник?

17 березня о 12.00 год. в Яворівській центральній районній бібліотеці відбувся вечір історичної правди до 330-річчя з дня обрання Гетьманом України Івана Мазепи “Борець чи зрадник? Забуті сторінки історії”.

Навколо постаті Івана Мазепи завжди точилося безліч суперечок. Дехто вважає його героєм, дехто – зрадником. На мою думку, не варто сперечатися та доводити комусь ту чи іншу позицію, адже найвагомішим аргументом є історичні факти, які говорять самі за себе.
Гетьманування Івана Мазепи стало вирішальним моментом у стосунках між Україною та Московщиною. Він народився у 1639 році в с. Мазепинці на Київщині та належав до давнього роду української православної шляхти. Отримав освіту: навчався у Київській академії, в єзуїтській колегії у Варшаві. Іван Мазепа був пажем при дворі польського короля Яна Казиміра, писарем в уряді І. Самойловича, наступником якого і став у 1687 році.
Варто зазначити, що Іван Мазепа став гетьманом у надзвичайно складний для України час, коли українські землі були розчленовані, а «Коломацькі статті» 1687 року(договірні статті між гетьманом і московським урядом) ще більше обмежували автономні права України.
Своєю політикою Іван Мазепа сприяв економічному і культурному розвитку України, зміцнив владу гетьмана, підніс свій авторитет завдяки активній меценатській діяльності – на його кошти було збудовано 12 та реставровано 20 храмів, Києво-Могилянська колегія здобула статус академії.
Соціальна політика гетьмана виявилася не досить гнучкою. Основним його прагненням було перетворити козацьку старшину та шляхту у міцний привілейований клас, саме тому відбулося посилення усіх форм експлуатації селян, козаків і міщан, загострення соціальних суперечностей в українському суспільстві.
Об’єднання України в одну незалежну державу було головною метою Івана Мазепи. Як виявилося пізніше, занадто великі сповідання гетьман покладав на московського царя Петра I, між ними склалися довірливі стосунки.
У 1700 році розпочалася Північна війна між Швецією та Росією( остання прагнула отримати вихід до балтійського моря). Активну допомогу Росії у цій війні надавала Україна, але вже у 1708 році Іван Мазепа уклав таємний союз зі шведським королем Карлом ХІІ, спрямований проти Петра І. Союз передбачав, що Україна надасть Швеції допомогу у війні проти Росії, а Швеція у свою чергу забезпечить абсолютне звільнення України від влади Москви. Саме за цей вчинок російські, а потім і радянські історики називали Івана Мазепу «зрадником», а слово «мазепинець» стало синонімом слова «сепаратист». Та варто розуміти, які ж причини змусили гетьмана шукати нових зовнішньополітичних орієнтирів:
– Іван Мазепа прагнув розширити самостійність Гетьманщини, а Петро І виявився прибічником політики жорсткого централізму та прагнув цілком підпорядкувати Україну Російській державі.
– Політика Петра І під час Північної війни викликала обурення в Україні, козацька верхівка наполягала на пошуках нового союзника ( Петро І нещадно експлуатував людські та матеріальні ресурси України, край був економічно виснажений, козацьке військо використовували у війні як «гарматне м’ясо»).
– У Івана Мазепи були підстави вважати, що Петро І здатен пожертвувати Україною задля забезпечення перемоги у війні та виходу на береги Балтійського моря.
Жовтень 1708 року – військо Карла ХІІ вступило в Україну, на його бік перейшов Іван Мазепа з 15 тисячами козаків, також 8 тисяч запорозьких козаків на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком. Основна маса козаків, старшини, міщан і селянства відмовилася підтримати гетьмана, чому ж так сталося?
Причина в тому, що для народу такий крок гетьмана був несподіваним, справжні його причини невідомі, адже союз зі Швецією був таємним. Далася взнаки соціальна політика Івана Мазепи: надто далеко він відірвався від життєвих потреб народу та не користувався популярністю в широких народних масах. Вплинули швидкі рішучі дії Петра І проти Івана Мазепи, гетьмана було представлено зрадником України, за наказом царя Івана Мазепу проклинали в усіх церквах, населення України було залякане репресіями, спрямованими на прибічників гетьмана. Царські війська знищили столицю Івана Мазепи – місто Батурин, вирізавши 6 тисяч жителів, зруйнували Запорозьку Січ.
Здійснюючи політику терору, Петро І прагнув знищити серед українського населення будь-яку опозицію. У 1708 році, за наказом царя обрати нового гетьмана, ним став Іван Скоропадський; козацьких старшин, які не прибули на вибори нового гетьмана, цар оголосив зрадниками.
Полтавська битва – вирішальна битва Північної війни – відбулася 27 червня 1709 року та завершилася поразкою Карла ХІІ та Івана Мазепи. Іван Мазепа разом зі своїми прибічниками знайшов політичний притулок у Молдавії, ставши першою політичною еміграцією України. Помер гетьман 21 вересня 1709 року.
Іван Мазепа спробував відновити боротьбу за самостійну державу, саме тому, я вважаю, його вагоме значення в історії України неможливо спростувати та піддати сумнівам, адже історичні факти залишаються фактами, висвітлюючи та доносячи до нас усю позитивну спрямованість намірів гетьмана щодо позиції України.

Прочитано 599 разів

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

Reklama Baner