Увійти

Зареєструватися



Четвер, 28 березня 2019 16:03

Інтерв'ю Василя Прийми

Гравець солігорського "Шахтаря" (Білорусь) Василь Прийма, який є родом з Новояворівська розповів місцевій пресі про війну на Сході України.

Про це повідомляє ''ua-football.com''.

Екс-захисник "Зорі" Василь Прийма, який 9 років прожив в Донецьку, а нині захищає кольори солігорського "Шахтаря", розповів про своє ставлення до Росії, а також заявив, що відмовився переходити в "Кубань" через війну та історію зі збитим літаком.

- Що відбувалося в Донецьку з самого початку?

- Були мітинги, якісь люди ходили по вулицях купками з битами в руках. Керівництво клубу сказало, щоб ми по місту особливо не гуляли, бо можуть бути якісь провокації. Я тільки заїжджав в аптеку за підгузками, в магазин біля будинку за продуктами і йшов до себе.

- Було страшно?

- Перший час ні. Коли був перший мирний мітинг, все було нормально. Люди просто вийшли на площу, і все було спокійно. Я це бачив своїми очима, коли проїжджав повз на машині. А вранці в новинах прочитав, що загинули люди. І після цього намагалися даремно з дому не виходити. Хто знає, що могло трапитися. Люди-то різні бувають.

- Місто вимерло?

- Не те щоб вимерло, але людей на вулицях стало на порядок менше. Це точно. Дуже багато донеччан, коли почали розуміти, до чого все йде, поїхали.

- Були в Донецьку, коли почалася стрілянина?

- Не пам'ятаю. Але в один із днів на виїзді з клубної бази з'явилися блокпости, на яких стояли люди зі зброєю. Це страшна історія, не побажав би нікому. Не дуже хочеться згадувати.

- Які тепер відносини у вашого тата з братом, який живе в Росії?

- Нормальні. Хоча спочатку були труднощі. У нас одне по телевізору показували, в Росії інше. Ось і зіткнулися два табори. Дядько казав: "Ви дітей розпинаєте!" Папа у відповідь: "Ти ж виріс там, гостював у нас потім. Які діти ?! Яке розп'яття?" Загалом, вони переговорили по-чоловічому і все нормально. Сенс рідним братам лаятися?

- Після війни в Донецьку і Луганську стали якось інакше ставитися до росіян?

- Чого б це?! Я знаю багатьох людей в Росії. У мене там родичі. Ніяких проблем немає. Коли у дядька були проблеми зі здоров'ям, тато літав до нього. І питань в аеропорту не було. Запитали, чого летить, куди і пропустили, коли розповів, що у брата операція.

- Але при цьому ви відмовилися переходити в "Кубань", заявивши, що не хочете зв'язуватися з російським рублем. 

- Це моя думка і моя позиція. Через війну в живих немає деяких моїх знайомих - хлопців, з якими я вчився. Вони пішли добровольцями в АТО і загинули. А ще в той час була історія зі збитим літаком. Я набрав [власнику "Кубані" Олегу Мкртчану і все пояснив. Та й я нічого погано не сказав: просто висловив позицію.

- Одного разу ваш співвітчизник Ілля Галюза зізнався, що в разі чого готовий взяти в руки зброю. У вас проскакували такі думки?

- Звичайно. Думаю, якби подібне відбувалося в Білорусі, ви б теж за свою країну пішли.

Прочитано 1392 разів
Детальніше в цій категорії: « Турнірі з футболу "Antalya Cup"

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

Reklama Baner