Увійти

Зареєструватися



Неділя, 25 червня 2017 21:57

Підпільні друкарні ОУН на Яворівщині (частина 2)

До трагічних подій осені 1951-го року. (продовження)

Кiлька мiсяцiв пiсля приходу на Яворiвщину «Настя» та «Ірка» працювали й одночасно навчалися у техзвенi «Чорного», а вiдтак на зиму пiшли до «Легкого», чим врятувалися вiд загибелi. 14-15 сiчня в Яворовi i прилеглих населених пунктах двома зведеними загонами прикордонних вiйськ МГБ iз залученням вiйськової частини № 69675 радянської армiї загальною чисельнiстю 1250 осiб проведена масштабна облава. У ходi операцiї вбито i затримано 89 осiб, iз них вбито пiдпiльникiв — 3, затримано членiв ОУН — 3, пiдозрiлих у членствi в ОУН — 4, нелегалiв — 1, порушникiв прикордонного режиму — 2, порушникiв паспортного режиму — 76. 14 сiчня пошуковою групою у лiсi пiвнiчнiше с. Чернилява, в районi хутора Лiсок виявлено 9 криївок, в однiй з яких була друкарня. Там вилучено: ручну друкарську машину, 50 кг цинкового шрифту до неї, радiоприймач iз живленням i запасом ламп,пiстолет, лiтератури i листування ОУН — до 20 000 аркушiв, вiддрукованих листiвок, спрямованих проти виборiв до Верховної ради СРСР, — 40 000 шт., костюм офiцера радянської армiї, кишеньковий годинник, канiстру з  соляркою та запас продуктiв на 3-4 людини на 1 мiсяць. У цiй облавi загинув i Н.Романець. Це сталося 14 сiчня о 18-й год. у с. Наконечне Друге. Група з 4 повстанцiв у господарствi Юрiя Патрiя вступила в бiй iз облавниками, в результатi якого двоє пiдпiльникiв загинули, а двом вдалося врятуватися. З радянського боку вбитий єфрейтор-прикордонник. Тiло «Чорного» поховане в Яворовi неподалiк вiд будинку райвiддiлу МГБ.

Нестор Романець-«Чорний» (1910 р. н., с. Наконечне Перше Яворiвського району) — симпатик УВО i член ОУН вiд її заснування, кiлькаразовий полiтв’язень польських тюрем, один iз органiзаторiв УПА на Яворiвщинi. За зразкову працю у техзвенi нагороджений Бронзовим Хрестом заслуги УПА, керiвництвом характеризувався як iдейний, обов’язковий, витривалий, у працi солiдний i зарадний, але дещо неконспiративний. За деякий час було органiзоване техзвено на пiвднi Яворiвського надрайону, у Крукениччинi. Туди у вереснi 1950 р. пiшла М.Гресько-«Уляна». До неї у листопадi того ж року прикрiпили помiчницею Ольгу Насалик-«Оксану» (1923 р. н., с. Плешевичi Мостиського району), яка незадовго до цього, у вереснi, перейшла у пiдпiлля. Спочатку обоє недовго перебували з районним провiдником Крукениччини Михайлом Корецьким «Лютим» (1922 р. н., с. Рокшичi Перемиського повiту, тепер Польща, рiдний брат «Клима») в с. Боєвичi, вiдтак у лiсi бiля с. Радохинцi, а з сiчня 1951 р. — в новообладнанiй криївцi пiд клунею на господарствi Петра Котика в с. Цикiв, в 200 метрах вiд прикордонної застави. У техзвенi була тiльки друкарська машинка,
на якiй працювала «Уляна» i навчала цьому «Оксану», яка частiше надиктовувала текст. Керiвником техзвена був Василь Сенюк-«Шрам» (1923 р. н., с. Іванiвцi Коломийського району Івано-Франкiвської областi). Вiн у квiтнi того ж року з’явився iз повинною у МГБ, видавши i друкарню. О 22-й год. 18 квiтня обидвi працiвницi були затриманi. У криївцi вилучено друкарську машинку, фотографiї пiдпiльникiв i документи.
img61 Галина Савицька-Голояд

У техзвенi «Легкого» в останньому кварталi 1950 р. розмножено листiвку «Українцi» (наклад 2 100 шт.), брошури «Кривавi рожi» (2 000) та «Програма ОУН» (2 500). Весь їх наклад вислано керiвництву для поширення в iнших ре(iонах. У сiчнi-березнi наступного року видруковано журнали i брошури «Повстанська торба» та «Шкiльнi товаришi» (по 2 500 шт. кожного) та листiвки «Пересторога студентам м. Львова» (1 500 примiрникiв) i «Українцi — бiйцi i командири т. зв. Радянської Армiї» (1 600). Весь наклад знову вислано вгору.

Протягом 1950-1951 рр. кадри видавничої дiлянки зазнали чергових втрат. П.Добуш-«Сiчовий» загинув 10 грудня 1950 р. бiля с. Пнiкут Мостиського району. В.Коровець-«Зенон», до якого були i претензiї по пiдпiльнiй працi, i пiдозри у надiйностi, у травнi 1951 р. був знятий iз посади референта пропаганди i залишений при техзвенi «Клима» без посади. 12 липня 1951 р. у с. Макунiв Мостиського району загинуло двоє пiдпiльникiв, зокрема В.Калита-«Сергiй». Усе це додатково ослабило видавничо-пропагандистську працю.

Фiнальна трагедiя i друкарень, i загалом пiдпiлля на Яворiвщинi сталася шiстдесят рокiв тому — восени 1951 р. У с. Грушiв Яворiвського району на господарствi Юрiя Краплюка о 13-й год. 8 жовтня 1951 р. у перестрiлцi з МГБ загинули надрайонний референт СБ ОУН Йосиф Гандебура-«Орлик» (1927 р. н., Перемиський повiт, Польща) та кущовий провiдник Михайло Карплюк-«Коваль» (1921 р. н., с. Грушiв Яворiвського району), а «новик» (новоприйнятий пiдпiльник) Михайло Михальо-«Смiлий» (1927 р. н., с. Чолгинi Яворiвського району) потрапив у руки ворога живим.

Кiлька днiв ранiше, 6 жовтня, у руки ворога потрапили живими двоє пiдпiльникiв, яким агент пiдсипав у їжу снодiйне. Це були районний референт пропаганди ОУН Яворiвщини Степан Шопський-«Тихий» (1910 р. н., с. Старий Яжiв Яворiвського району) i його бойовик, який зламався i пiшов на службу вороговi. За його вiдомостями МГБ провело низку операцiй:

— 11 жовтня о 7-й год. у лiсi на схiд вiд с. Черчик Яворiвського району загинули надрайонний провiдник Федiр Максим’як-«Тичина» (1914 р. н., с. Голдовичi Жидачiвського району), районний провiдник Яворiвщини «Грицько» та охоронець Григорiй Лозинський-«Соловiй» (1929 р. н., с. Тучапи Городоцького району), а бойовик СБ Семен Ваник-«Остап» (1925 р. н., с. Наконечне Друге Яворiвського району) поранений ледь вирвався живим;

— 13 жовтня — пiдiрвався у замiнованому виданому бункерi в лiсi бiля присiлка Окулки с. Лiс Яворiвського району кущовий провiдник Петро Пелещак-«Хмiль» (1921 р. н., с. Завадiв Яворiвського району);

— 15 жовтня у лiсi мiж с. Дернаки Яворiвського району та с. Зарiччя i с. Бортятин Мостиського району зрадник вказав невелику дiлянку лiсу, де повинна бути надрайонна друкарня. Вона була виявлена близько 16-18 год. На той час у
техзвенi перебували тiльки Г.Кiлярська «Ірка» та М.Дурбак-«Настя», тодi як iншi повстанцi («Клим» i «Остап» iз «новиком» «Зенком», «Зенон» i «Верес») вийшли в рiзних справах у терен. Пiдпiльницi вчинили збройний опiр i в бою загинули. Двоє пiдпiльникiв, якi тодi були в iншiй частинi лiсу, чули вибухи гранат при лiквiдацiї їхнiх подруг. Однiй iз них вибухами вiдiрвало голову, iншiй — ногу. У радянських документах фiгурують вилученi ротатор, друкарська машинка, радiоприймач «Родiна», 1,5 кг шрифту, три пiстолети, документи i лiтература.

27 жовтня «Лютий» за розповiдями так передавав обставини подiї: «Дня 15.Х в год. 3-iй пiсля полудня пiд час облави на лiс бiля с. Зарiчча большевики злiквiдували примiщення техзвена, в якому зiстали побитими дд. «Настя» та «Ірена». Факт лiквiдацiї большевики задержали в тайнi. Нiхто, наприклад, з людей не знає про це, i большевики цього не розголошували. В дiйсностi що сталося з дд. «Настею» та «Іреною» невiдомо, бо тiла їх нiгде не привезли. При
лiквiдацiї чути було вибухи гранат, можливо, що їх вони порозривали. Попадали матерiали до звiтiв та iншi, в тому числi попав архiв техзвена»;

— 29 жовтня загинув бойовик Михайло Станкевич-«Дуб» (1924/1926 р. н., с. Порудно Яворiвського району);

— 18 листопада в сутичцi з агентурнобойовою групою М<Б у с. Бортятин Мостиського району загинув Іван Фiляс (1909 р. н., с. Новосiлки Яворiвського району), iншi троє повстанцiв вiдступили. Смертельно поранений пiдпiльник вбив старшого агента-бойовика «Малого», який був, зокрема, причетний до лiквiдацiї крайового провiдника Зиновiя Тершаковця-«Федора».

У листопадi 1951 р. «Клим», «Зенон», «Верес» i «Зенко» («новик») обладнали криївку в с. Пiсок Мостиського району в господарствi Ганни Олексин. Звiдси двоє з них пiшли на присiлок Ставки сусiднього села Арламiвська Воля, звiдки не повернулися: того ж дня, 24 листопада, за даними мiсцевого агента, впали вiд рук ворога працiвник техзвена Василь Богайчик-«Верес» i заарештований Степан Ільчишин-«Зенко» (1932 р. н., с. Іваники Яворiвського району), який вiд поранень швидко помер. Невелика група пiдпiльникiв залишилася також на пiвднi Яворiвського надрайону, у Крукениччинi, у складi районного провiдника М.Корецького-«Лютого», його охоронця Дмитра Яреми-«Канюка» (1922 р. н., с. Трушевичi Старосамбiрського району, вiдзначений Срiбним Хрестом бойової заслуги ІІ класу) та С.Ваника-«Остапа», який пiшов до них. Загальне керiвництво рештками пiдпiлля здiйснював М.Корецький-«Лютий».

«Клим» i «Зенон» 3 травня 1952 р.зустрiлися з «Лютим» i «Остапом», вiдтак пiшли у с. Мильчицi на зустрiч iз районним провiдником Рудкiвщини (на той час уже заарештованим). Там потрапили живими до рук МГБ В.Коровець та С.Ваник. Невдовзi, 25 червня, у лiсi бiля Великого Любеня затриманий М.Корецький «Лютий», а 18 липня там же — Д.Ярема «Канюк». Того ж року в с. Стоянцi Мостиського району до рук МГБ потрапив С.Корецький-«Клим»-«Легкий». Використовуючи факт лiквiдацiї пiдпiлля ОУН на Яворiвщинi, МГБ створило легендований надрайонний провiд на чолi iз В.Коровцем-«Скобом», якого вiдтак скерували на емiграцiю для ведення розкладницької роботи. Щоправда, там досить швидко вiн був викритий. Натомiсть С.Ваник, Я.Корецький i Д.Ярема 27 грудня 1952 р. у м. Дрогобичi були засудженi до смертної кари i невдовзi розстрiлянi. Натомiсть Г.Савицька-Голояд, О.Насалик, М.Гресько пiсля таборiв повернулися в Україну i дожили до її незалежностi.

Кому вiдомi подробицi видавничої справи на Яворiвщинi, загалом дiяльностi ОУН i УПА, просимо писати на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

© Володимир МОРОЗ

Прочитано 2753 разів

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

Reklama Baner