Увійти

Зареєструватися



Неділя, 06 березня 2022 15:28

ПЕРШІ 10 ДНІВ ВІЙНИ. ПІДСУМКИ

Блискавична і легка війна ворогу однозначно не вдалася. У планах путіна російські війська вже давно мали бути в усіх ключових містах України та захопити всі стратегічні і військові об’єкти.

Із задуманого ворогу не вдалося практично нічого. Навіть захоплені міста ворогу вдається утримувати украй погано. Відчувається брак відповідних військових та адміністративних резервів. Військовий потенціал, виділений росією на цю війну, задіяно майже на 100 відсотків. Оперативно перекинути додаткові резерви з інших військових округів росії неможливо, на це потрібен час. = Темпи наступу російських колон значно вповільнилися. Дається взнаки насамперед хибність обраного плану блискавичної наступальної операції – росія не готова була до аж настільки потужного національного спротиву. Війна об’єднала усіх українців. Навіть ті із них, хто до цього симпатизував рускаму міру, взяли до рук зброю і стали на захист рідних домівок. Лише за офіційними джерелами російська армія в Україні втратила в Україні більше 10000 тисяч осіб особового складу вбитими чи пораненими. Реальні ж втрати окупантів можуть бути значно серйознішими. Зробити точні підрахунки доки не дозволяє інтенсивність боїв. Від свого населення реальні втрати ворог намагається приховувати, заменшуючи офіційні українські цифри у 20 разів. Однак, зупинившись доки навіть на офіційній статистиці, можемо зробити деякі приємні для нас висновків. 10 тисяч солдатів за 10 днів війни: це мало чи багато? Для сучасної війни це надзвичайно великі цифри. До прикладу, з 2003 по 2009 рік війни в Іраку США втратили вбитими близько 4000 солдатів. Це, звернемо увагу, за шість років бойових дій. Якщо вдатися до елементарних математичних підрахунків, можна сказати наступне: у війні з Україною Росія втрачає одного солдата кожні півтори хвилини, а то й частіше. До речі, за час виходу цього матеріалу мінімум 10 окупантів не зможуть додивитися його до кінця. Як вам? Чисельність російських військ ніяк не співвідноситься з їхньою якістю. Більшість солдатів російської армії – це малопідготовлені, деморалізовані строковики віком 18-20 років. Також значну частину становлять мобілізовані нашвидкуруч вчорашні цивільні – в основному з непідконтрольних Україні територій ОРДЛО та Криму. Матеріальне забезпечення особового складу у російській армії м’яко кажучи жалюгідне – кирзові берці, радянські планшетки, компаси, джгути радянського виробництва в аптечках і так далі по списку. Трапляються навіть сталеві шоломи часів Другої світової війни. Крім того, у російських солдатів величезні проблеми з провізією. Запас продуктів, розрахований на швидку триденну перемогу, давно скінчився. У вбитих чи захоплених в полон російських солдатів знаходять сухпайки, строк придатності яких вичерпався ще сім років тому. Російські солдати, аби прохарчуватися, змушені мародерити. Більшість з них глибоко деморалізовані. Рахувати знищену та захоплену техніку теж украй складно. За офіційними даними російські війська вже втратили: 269 танків, 105 артилерійських систем, 945 бойових броньованих машин, 50 РСЗВ 39 літаків та 40 гелікоптерів, 409 одиниць автомобілів, 60 цистерн з ППМ, два катери, три безпілотники. Такої кількості техніки було б достатньо, аби озброїти цілу європейську країну далеко не найменших розмірів. Це офіційні цифри, які, знову ж таки, в реальності можуть бути значно вищими. Ми достеменно не можемо знати, скільки російського заліза лишилося стояти в полях і лісах України, підбитого, спаленого си захопленого місцевими силами ТРО та активістами. Фіксуються випадки, коли особовий склад російських військ і сам кидає техніку, що зламалася, чи ту, в якої закінчилося пальне, та дезертирує. Частину трофейної техніки Україна вже залучила до своїх оборонних потреб. Вичерпавши власний наступальний потенціал, росія починає шукати союзників для наступу з інших країн. Задум провальний. З учорашніх союзників військову підтримку наземними військами росія може отримати хіба лише з білорусі. Немає сумніву, вибору у лукашенка немає, він буде допомагати своєму господарю путіну. Тепер слово за білоруським народом, адже воювати білорусам доведеться у чужій війні та ще й на стороні того, хто, по суті, позбавив державності твою країну. Така собі мотивація. Натомість увесь цивілізований світ об’єднався навколо України. Україна отримала безпрецедентну підтримку світового товариства. Для захисту своєї незалежності наша країна отримує фінансову і гуманітарну допомогу, високоефективну і високоточну зброю та боєприпаси. Допомогу, про яку за інших обставин доводилося б лише мріяти. Показово, на посилення обороноздатності Україна отримує ресурси навіть із тих країн, які десятиріччями тримали нейтралітет у всіх світових конфліктах. А що ж там росія? Росія за 10 днів війни стала світовим вигнанцем. Її військова машина та економіка стрімко рухаються до пекла. І ця дорога в одну сторону

Прочитано 128 разів

Медіа

Прокоментувати:

Переконайтесь що ви заповнили усі поля, відмічені зірочкою (*). HTML код не допускається

Reklama Baner